Лабораторна праця.
Тут провадилось: опрацювання зібраних матеріялів, науковий опис та класифікація етнографічних експонатів, праця над описуванням спадщини небіжчика проф. Вовка та праця в відповідному відділі Музею[1]).
Здобутки. Найважливіші здобутки відділу такі: 1) в практичній своїй роботі, вивчаючи побут людини, відділ Кабінету відсунув випадковість, як шкідливу для науки, і впровадив у життя ідею систематичного, всебічного стаціонарного дослідження; 2) зроблено значну частину такої праці в кількох селах, а зібраний при цьому матеріял має надзвичайне значіння для науки (кілька томів записів, більш як 2.000 малюнків та фотографій і більш од 1.500 етнографічних речей); 3) поставлено підвалини під перший на Вкраїні Музей народознавства; 4) притягнено до такої праці багато людей на місцях та виховано скількох сумлінних наукових робітників у царині народознавства.
Наприкінці цієї записки про відділ Етнології випадає одзначити, що, не кажучи вже за всі ті загального характеру умови малосприятливі для праці Кабінету А. та Е. в цілому, які, безперечно, відбивалися й на праці відділу, — всенька робота відділу велася в тяжких і далеко ненормальних умовах, коли бракувало співробітників, матеріальних засобів, коли доводилося співробітникам довший час жити на селі для звичайнісінького заробітку, екскурсувати або пішки, або селянськими човнами з дровами, при всяких пригодах у дорозі, а також і не мавши спеціального оборудування, потрібного для більш-менш нормального стану праці.
Постійними співробітниками у відділі були: штатні — А. Онищук, завідувач відділу, Л. Шульгина, науковий співробітник; нештатні — Ю. Павлович, художник-етнограф, Н. Заглада, науковий співробітник, і Д. Демуцький, вчений фотограф.
Разом із заснуванням Кабінету при ньому організовано також бібліотеку, що скупчує спеціальну літературу з галузів антропологічних наук і споріднених із ними парослів знання і дає змогу дослідникам користуватися цією літературою для наукової роботи. Таким чином, бібліотека входить у систему закладів Кабінету як органічна частина, без якої не можлива ані наукова обробка відповідних матеріялів, ані остаточне викінчення наукових праць до друку.
За основу бібліотеки є книгозбірня проф. Хв. Вовка, яку з великими труднощами пощастило перевезти з Ленінграду в березні 1921 року і яка складається з книжок з антропології, етнології, палеоетнології (передісторії), історії культури і часописів з цих галузів знання. Свою книгозбірню проф. Хв. Вовк збирав протягом усього свого життя, переважну
- ↑ Про цей відділ Музею буде вміщено в дальшому числі „Бюлетеня".
