Малою еще тогды була Маруся, донька Богуславского[1] отця Захарія; ледви мала десять роко̂въ, якъ утратила въ траґічный способъ свою найдорожшу маму.
Се було три дни передъ Святымъ Вечеромъ. Маруся спала солодко и любовалась чаро̂вными райскими снами. Таки̂ сны снять ся лише малымъ розко̂шнымъ безжурнымъ дѣтямъ.
Снило ся ѣй, що она знаходить ся середъ якогось чудово-цвитучого гаю, котрый ясне сонце залило теплыми золотыми промѣнями, а ти̂ промѣнѣ розсыпались по зеленыхъ листочкахъ деревины ро̂жноцвѣтными кроплями діяментовои росы. Деревина цвила рясно, а приятный запахъ цвѣто̂въ упивавъ Марусю своими ароматами. Во̂дъ цвѣту до цвѣту лѣтали мотылѣ зъ ро̂жнобарвными золотыми крилами, а на галузяхъ щебетали чудово яки̂сь надземни̂ птыцѣ, котрыхъ голосъ розливавъ ся по гаю срѣбною, зво̂нкою, проникаючою чувство струєю. Маруся тымъ всѣмъ немовъ стала зашоломлена, а коли отямилась, почала шукати по гаю за мамою, а не знайшовши еи, стала плакати…
Зъ тымъ пробудилась и зо̂ страху зо̂млѣла…
- ↑ Богуславъ старинне мѣсточко на правобережно̂й Украинѣ, нынѣ повѣтове мѣсто въ Кіевско̂й губерніи.
