Цю сторінку схвалено
5
тись по лобах, бо не мали шапок, щоби поклонитись.
Тодї той старенький питаєсь:
— Паспорти є?
— Були — бреше як з нот Грицько, — тільки ми погубили.
Але святий Петро поглянув Грицькови в очи і відразу вичитав брехню.
— Чому то крутити! — каже, — Я тут уже маю рапорт від власти, даної з божого призначена. Проч!
Зараз влетїли жандарі, такі самі, як не землї, лише з крильцчми при раменах вхопили Грицькову душу за чуприну і винесли її.
Перестрашились инші, рішили говорити правду.
А святий Петро питає першого з краю
— Чогось бажав від дочасного житя?
— Любови,
— А ти?
— Свободи.
— А ти?
— Правди.
