обслуговування та супроводу продукту, рівень і якість яких корелюють із показниками економічного розвитку корпорацій, держав і міждержавних об’єднань [Широков 2015].
Таким чином, дослідження фахової лексики є важливою науковотехнічною проблемою, від успішного розв’язання якої істотно залежить ефективність міжнародних контактів держави та її місце у світовому розподілі праці.
Це висуває низку між- і трансдисциплінарних наукових завдань, які перебувають на межі лінгвістики та природничих, математичних, інформаційних, когнітивних наук і нейронаук, а також психології, культурології тощо. Очевидно, подібні завдання доцільно було б розв’язувати з урахуванням феноменологічного підходу, в якому мову розглядають серед інших явищ і сутностей як прояв загальної природи речей [Широков 2004: 43-44; Широков 2014]. При цьому в цілісній картині мовного світу виділяють неспостережувані складники, до яких зараховують психофізичні стани та процеси в мовно-розумовому апараті людини, і спостережувані – усну та письмову форми мови, що є елементами інфраструктури мовного процесу. Мовні та розумові процеси – а отже, спостережувані та неспостережувані компоненти – розглядають інтегровано, у взаємозв’язку між собою. У такому випадку об’єктами концептуального представлення в мовознавстві стають не одиниці мови, а “проміжні” між спостережуваними та неспостережуваними складниками об’єкти, феноменологічними корелятами яких є певні психофізичні стани і процеси вмовно-розумовому апараті людини [Широков 2014: 7].
На цьому тлі українськомовна складова відповідних методів, засобів і технологій представлена недостатньо – як у теорії, так і на практиці. Для української мови не створено галузевоорієнтованих контрольованих мов, немає промислових програм вилучення термінів, відсутні комерційні системи машинного перекладу (крім російсько-українського), не прийнято національного транслітераційного стандарту разом із комп’ютерною програмою взаємнооднозначної кирилично-латиничної транслітерації українських текстів. Вітчизняна комп’ютерна термінографія – особливо багатомовна – перебуває на початковому етапі розвитку, а наявні термінологічні словники недостатньо відображають актуальні смисли галузевої лексики та сучасні напрями галузевих знань, мало придатні для застосування в комп’ютеризованих технологіях галузевого перекладу. Майже повністю відсутні паралельні корпуси для генерування пам’яті перекладу, укладання й актуалізації перекладних словників, забезпечення фахової міжнародної комунікації в галузі прикладної лінгвістики. Не створено сучасних автоматичних систем розпізнавання мовлення, які не залежать від особливостей мовця та мовлення. 10
