нула серед натовпу. Він ще стояв, сподіваючись, чи не з'явиться вона хоч на мить, хоч здалека; потім біль пройняв його, немов з нею разом він утрачав надію ще колись її побачити. Ніколи ще не була вона така близька йому, як зараз, і ніколи він так гостро не почував ніудьги, відпускаючи її. Він немов не сказав їй того, що хотів, що мусів сказати ній єдиній, рідній йому людині, і тягар невисловленого на собі побував. Вона, мов скнара яка, ретельно вибрала з нього все, що їй належало, забрала всі спогади, як зроблені колись подарунки, і думка, що вони ще мають бачитись, видалась йому чудернацькою.
Було ще досить рано, але Степан зайшов пообідати до їдальні, що трапилась йому по дорозі. Їжа не тішилась його прихильністю, і ставлення до неї лишилось у нього суто ділове. Він зовсім не належав до тих, хто, йдучи обідати, гачає, що взяти на перше, друге, третє, і по дорозі смакує майбугні страви — навіть найбільший апетит був у нім голий, без кольористих домішок чуттьовости, а солодке й зовсім не манило його, хоч і яким принадним спершу здалося. Він перекупив стоси шоколяди й торбу цукерок, але сам не їв їх ніколи. Спочатку химерні назви страв у меню зацікавили його, але потім, довідавшись, що печеня а-ля брош — звичайнісінька яловичина смажена, а таємничий омлет — суща яєшня, — перестав увагу звертати на ці вигадки, на ні потуги зрізноманітнити страви за допомогою назв та уяви їдців. Смак до пахощів, тютюну та одежі розвивався в ньому, але їстивні здібності не зазнали жадного поступу, лишившись на різні сільських примітивів.
Оглядаючи залю, одвідувачів та накриття перед собою, хлопець раптом, без жадного зв'язку з попереднім, подумав:
— З Надійки чудова господиня. Борис не нарадується.
І ця думка йому була страшенно прикра, немов від позаколишнього знайомства з тією дівчиною в нього ще лишився неперетравлений камінь. Гидким злочином уявлялось йому обернути блакитнооку Надійку в куховарку, прибиральницю, в охоронця пісного добробуту молодого міщанина. Але хіба тому кепові, Борисові, знайоме хоч би почуття звичайного жалю? Він усе скрутить, усе візьме в свої жилаві руки, будь то буряки чи жінка! Така вже його жорстка попівська натура.
