воліло. Тут одразу, стукаючи по клавішах з літерами, складають рядок формочок для тих літер, що відповідають рядкові тексту, а потім одразу цілий рядок в тій формочці й виливають, випускаючи в неї трохи розтопленого сплаву з свинцю та олива, що зветься друкарським металом, і який є тут-же при машині, в казані.
Набор од руки робиться, як відомо, з кас, де по окремих кліточках розкладено окремі літери, з них складають рядки, а з рядків гранку. Цей відділ у Шпаммера не є щось особливе, коли обминути, що там менше світла, як у наших наборних відділах. Може то через те, що німці взагалі роблять менші вікна, ніж у нас, бо за площу вікна там, здається, беруть податок. У всякому разі для робітників це дуже погано, бо очі — то їхній хліб, хоч до певної міри їм доторки кінчиків пальців заміняють зір. Середньої руки фахівці-наборщики часто познають металеву літеру напомацки, доторкаючись до неї пучкою. І коли робітник довго працює на добу, то набиває до того пучки, що вже не може як-слід розпізнавати літери. Це йому робить працю ще тяжчою.
Коли лінотипи й відділ їх нагадує собою ціле кодло тріщалок (якими одганяють, чи може попереджають
