по рибу! Риба печена, риба варена, риба смажена“. Далі виходить чоловік, а на голові в нього сковорода з рибою. Сам обідраний, тільки шмаття на ньому має.
Покликав його княженко, та й питає:
— Чого ти такий обідраний?
А той зітхнув та й одмовляє:
— Ходив і я колись в шовках та в золотах, а тепер довелося хазяйську рибу продавати.
— А хто-ж ти такий? — питає. Чоловік і каже:
— Я не простий чоловік — я княженко. Було нас в батька три брати, а я середульший. Поїхали ми по світах шукати собі трьох довічних панн, та й не довелося мені далеко заїхати: застряв в цьому селі. Живе тут панок, сів я з ним у карти грати, та й програв всі червінці, що дав мені батько на дорогу. Програв і себе в неволю. Тепер я в нього наймитом. Та ще він посилає мене рибу продавати.
Впізнав княженко й середульшого свого брата, тай не признається.
— Піди — каже — поклич свого пана я буду з ним в карти грати. Пішов чоловік, гукнув.
Сіли вони грати. Виграв княженко і в цього пана всю його худобу, одіграв
