Сторінка:Васильченко С. Княженко (1917).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
 

У одного князя було три сини-соколи. Повиростали вони великі, а ще пустують. Несла дівчина на плечах глек з водою, вони побачили та и давай влучати в той глек з рушниць. І розбили його. Дівчина заплакала та й пішла до своєї матері. А Мати її була бідна вдова, що мала хатинку на край села. Росказала дівчина матері,