дверей. Перстень викотився на середину кімнати, і упав біля ніг найменшої панни.
— А ось і перстень мій! — де він тут узявся? — здивувалася найменша панна.
А Левень просуває в щілочку крізь двері шовкову шаль середульшої сестри та золотий черевик найстаршої.
Тоді всі панни догадалися, хто стоїть у них за дверима. Дуже пораділи вони, почали співати, танцювати; потім стали біля дверей та й просять:
— Вийди, вийди до нас, хлопче-молодче!
Тоді Левень вийшов до них і привітався. Посадили вони його за стіл, добре шанували, ласково розмовляли й упрохали, щоб він жив у них.
Живе Левень у трьох довічних панн і добре йому. Панни люблять його, розважають, не знають вже, як і догодити йому. Раз вони порадились між собою, та й кажуть:
— Між вашими людьми так водиться, що вони дружаться по парі. Ми три сестри, три довічні панни не од людей народились, то
