Княженко й каже:
— Послужи мені дівчино — велику нагороду матимеш. — Потім вийняв перстень та й каже:
— Візьми оцей перстень, вкинь в глек з водою, а як даватимеш паннам умиватись, то зливай воду старшій та середульшій, як треба; коли ж будеш зливати найменшій, лий помалісіньку, по капельці. Вона розсердиться, стане гримати. Тоді ти, немов злякавшись, перехили ввесь глек; перстень і впаде. Як стане панна питати, де ти його взяла, тоді ти про нас і розкажи.
Дівчина погодилась. Прийшла в будинок та як направляв її Княженко, так і робить: злила води старшій і середульшій, як слід, а до меншої прийшла, та й ллє по каплі.
— Чого ти цідиш так, лий доладу! — звеліла їй панна.
_-_72.jpg)
А та немов злякалась, та тоді бурх всю воду з глека! — а перстень тільки — брязь!.. Панна вхопила той перстень, придивляється, та й питає:
— А де це ти взяла цього перстня?
Дівчина розказала все: сидять на березі чотирі лицарі, один дав їй цей перстень і направив отак зробити.
Гукнула панна своїх сестер і розказала їм. Всі догадалися, що між тими лицарями єсть Княженко. Тоді й кажуть дівчині:
— Іди ж ти, та скажи тим лицарям, щоб їхали вони найматись до нашого князя служити у військо.
Дівчина побігла знов на берег, і переказала їм все, що звеліли панни.
