Посідали.
— Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви певне негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і може здаватиметься навіть нудною.
— Ні! ні Робота цікава!.. гаряче запротестували з усіх боків.
— Ви послухайте мене! — спинив їх Петро Михайлович. Я ще раз скажу — робота може здатися в який час нудною. Треба буде перечитати і зрозуміти оці книжки, треба гаразд вивчити малюнки, треба багато виконати дрібної роботи. Ви в цій роботі ще нічого не розумієте, я хоч придивлявся до цього в Київі, але теж не зовсім певний у собі — і тому заздалегідь треба приготуватись до всього. Може по-першу не буде нам удачі. Але я вірю — коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, — ми доведемо його до краю. Літун обіщався нам допомагати: коли буде потреба, — будемо писати йому листи, або їздити у Київ.
— А за скільки днів ми зробимо наш аероплан? — спитав Андрій.
— А як ви гадаєте?
— Днів за три!
— За два!
— Добре візьмемось, — за день зробимо!
Петро Михайлович усміхнувся.
— А я гадаю, що було-б добре, коли-б ми його зробили за місяць.
— О, о, о! — загули кругом: — менше. Це ви навмисне нас лякаєте. Де там тії роботи на місяць.
