— Авіяція росте неймовірно швидко, — казав далі літун, — ще недавно вважали, що найбільше без перепочинку аероплан може літати 25–26 годин, але в Америці вже літають більше 37 годин. Тепер аероплан без перепочинку може пролетіти до 3000 верстов, а за одну годину може пролітати мало не 400 верстов.
Загомоніли, гаряче замахали руками:
— Не було цього й не буде!.. Що він морочить голову, 3000 версот… Де це видано?
— Це він уже трохи теє…
— Товариші, я не байки прибув вам провадити. Кажу те, що люди давно вже знають. А це видано було, щоб до вас у село прилітали з Київа? Що це, байка?
Тож і школярі:
— А пароплав — байка, а машина — байка, а оце-о — байка? — показують на свою моделю.
Притихли. Стриманіше:
— Не знаю, хто тільки буде на ньому літати?
— Хто буде літати? Будьте певні, — всякий полетить. Колись, як повелися були залізниці, — хіба наші діди не виходили з попами та з корогвами проти потяга, як проти нечистої сили, а тепер що ми бачимо, — часом не дотовпишся і в вагон. Що? може неправда?
Сміються. Пом'якшали.
— Ми їздимо по залізниці, плаваємо пароплавом, любісінько будемо літати в повітрі. Та коли зважити добре, то на аероплані далеко менше буде небезпеки, ніж, скажемо, в потязі. Вже й тепер кажуть, що з аеропланами менше буває катастроф, ніж із потягом.
Повеселіли, жартують.
