— Воно, правда, тут гайки вже не одкрутиш.
— І моста не зірвеш…
— І насипу ніякого й ремонту не треба — вигода видима…
— Треба сказати, що тепер будують такі аероплани, що можуть сідати не тільки на землі, але й на воді. Так звані гідроаероплани. Лети, куди хочеш — через моря, через пустелі, через непроходимі хащі…
Один не втерпів, здвигнув плечима, усміхнувся:
— Це зовсім, як у тій казці. Оце якось мій школяр купив книжечку про Іванушку дурачка, так там теж саме: сів на горбоконика, не вспів озирнутись, як уже і в столицю дімчав!..
Сміх. Хтось додає:
— А я читав, як один іще на такому килимку летів…
Почали гомоніти, сміятись. Сміявся й літун.
— Бач, про це ви знаєте всі, — а про справжні чудеса ніхто й не чув! А я ще скажу, — казав він далі, — що й у казці не вигадано нічого кращого од аероплану. Навпаки, на аероплані, мені здається, далеко зручніше літати, ніж на різних кочергах, мітлах, жлуктах та килимах. Там сиди та й трусись та держись.
Сміються всі.
— Та ще й добре держись, — уставив хтось.
— Що? Мо' доводилось? — Сміх. Инші:
— Та годі! Тут діло, а вони…
— Инше діло на аероплані. От, скажемо, тепер у Парижі: треба вам у Лондон, купуєте
