Перейти до вмісту

Сторінка:Васильченко С. Чарівна Коза. Мені моє (1918).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Тоді кривенький коник каже до Велетня.

Тепер ми їх не доженемо, бо вони їдуть на моєму братові. У мого брата чотирі ноги — не збігти мені за ним з трома ногами.

 
 

Велетень і каже:

— То ти подай голос своєму братові, щоб підождав.

Рябенький коник, заржав, голос подає, щоб підождав. А передній ірже, одзивається:

— Не підожду, бо твій Велетень убє мого хазяїна, що од смерти мене визволив.

А кривенькій прохає: