Сторінка:Васильченко С. Чарівна Коза. Мені моє (1918).djvu/28

і не йде в душу. Пішов дощ, геть змочив скупого, і стало йому холодно. І от стали йому снуватися в голові такі думки, яких перше ніколи не було в його. Стоїть він і думає:

 

 

„Маю я сім синів і сім невісток, а сам гнуся на дощі біля худоби; маю я цілі отари