Перейти до вмісту

Сторінка:Василь Доманицький. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. 1906.pdf/46

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Енергія — сила, що заставляє чоловіка працювати, бути жвавим; людина енергична — жвава, рухлива людина.

Енціклопедія — книжки, в яких зібрано до купи усе, що люде знають про всячину; збірка усяких відомостів про поодинокі справи, напр. енціклопедія військова, медична, історична та инші. Коли людина дуже знаюча, то на неї кажуть, що це — ходяча енціклопедія.

Епі̀граф — 1) надпис; 2) думка або вѝраз, позичаний з чіїх небудь уст чи книжки якої та поставлений на початку писання на те, щоб знати було, що̀ хоче автор (див. це слово) сказати в своєму писанні.

Епідемія — пошесна хвороба.

Епізод — осібне оповідання в якомусь великому писанні, осібна подія серед инших подій.

Епілог — кінець мови, оповідання, драми (див. це слово), події якої небудь.

Епітафія — надпис на пам'ятнику на могилі.

Епітет — слово, що додається, коли говориться про когось або про щось, — напр.: море синє, ніч ясна, дівчина пишна.

Епос — такі писані й не писані твори народні, що склав їх цілий народ, а не хто небудь оден усім відомий, нар.: думи козацькі, пісні, казки, байки — склав не оден чоловік якийсь, а цілий народ, і иншій казці чи пісні не одна вже сотня літ, одколи її складено.

Епоха — доба̀ — чимало часу (кілько або багато літ) чим небудь вславленого, добре знаного.

Ерудіція — вченість.

Ескадра — гурт су̀ден, кораблів.

Ескадрон — частина кінного війська, — все одно, що рота в пішому війську.

Естетика — наука про красу — ту, що ми бачимо в природі кругом себе і ту, що сами витворяюємо, приклавши умілости, — напр.: гарні малюнки, добрий спів, гарна музѝка — все це джерело естетики.

Етика — наука про моральне — про те, що̀ слід і чого не слід людині робити, — про те, що̀ єсть найбільше бла̀го.