Інтерпеляція („запрос“) — коли в парламенті (див. це слово) запитують уряд про якийсь урядовний наказ, про вчинок якого урядовця або про подію якусь, і хочуть довідатися, чи уряд про це знає і чи тому запобігає.
Інтимний — дуже близький до когось, дуже приязний. Інтимна справа — така справа, що про неї знають тілько двоє близьких до себе людей.
Інтонація. — Коли щось вимовляється, читається або співається то вищим, то нижчим голосом, то кажуть — він читає чи співає з інтонацією.
Інтродукція — вступ; найбільше буває в музиці: перш ніж почати якусь річ, грається інтродукцію.
Інфантерія — піхота, піше військо; генерал од інфантерії — піхотний генерал.
Інфекція — зара̀за од того, що в тіло попадають мікроби (див. це слово) і вчиняють хворобу.
Інцідент — несподіваний вѝпадок (случай), несподівана подія.
Іронія — тонка, з'їдлива посмішка, коли людину обзивають не тим, чим вона є справді, напр. страхополоха — лицарем, дурня — розумним.
Іррегулярний — не вивчений. Військо іррегулярне — не готове до бою, не вимуштроване; до такого війська належать напр. россійські козаки.
Іррітуватися — дуже гніватися, сердитися.
Іслам — див. Мусульманство.
Іспит (екзамен) — коли людину випитують, чи знає вона те, що повинна знати, напр.: з науки, ремества, хазяйства та иншого чого.
Істерика — хвороба, коли з людиною таке подіється, що вона й плаче, й сміється, а часом то ще й корчить ії.
Істнїти, істнувати — бути на світі, жити.
Істота — всяке живе створіння на світі.
