Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/118

Прощавайте!…“ І до долу
Впала дївчина Ярина…

25.

 

День минув, і з Дорошенком

Вже до міста йде підмога,
І Ляхи знїмають табір,
А містяне славлють Бога:

26.

 

Щиро молютьця і плачуть,

Поминаючи Ярину,
І сьпівають память вічну
Всїм, хто вмер за Україну…

Увага: Року 1671. в осени, за польского короля Михайла, гетьман коронний Собіський облїг м. Калник і таки добре дошкулив йому, але не міг здобути і пішов геть тії-ж осени.

 

Кохання.

 

I.

„Ой я тебе, козаченьку,
Як душу кохаю,
Але-ж білше є кохання —
До рідного краю.

Обступили Україну
Вороги лукаві:
Йди, коханий, з їми битись,
Здобувати слави!

Ой як вернешся, мій милий,
З бою за Вкраїну, —
Буду я твоя навіки,
Буду до загину…“