Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1922).djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ.

 
І.
Риємо — риємо — риємо

землю, неначе кроти;
з кутів плазуємо зміями,
сіємо — сіємо — сіємо
буйні червоні цвіти…
 Бурями сійтеся, бурями
 маки — червоні вогні:
 там по-за гратами — мурами
 тінями сірими — хмурими
 ранки конають ясні.
Вдаримо гучно ми дзвонами —
всесвіт обійде луна —
кинемо вільно червоними:
— Владарі світу з коронами,
вже не потрібні ви нам!

II.
На зелені килимі

папірцями білими
полетіли вершники з низом розмовлять:
— Гей, не спи, робітнику:
на панському смітнику
вороги не сплять!