Гордою, сміливою
бурею бурхливою
встань, народе зраджений, як одинь устань:
з гимном — перемогами
новими дорогами
підемо на брань.
Блисками пожежами
небо обмережимо,
сполохами-ралами обрії з'орем:
годі нагинатися,
годі підставлятися
під вагу ярем.
III
Ми тіні… Ми тіні меткі.
Ми — влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависти море, —
і в ночі осінні, в обіймах імли
ми гимни тобі заплели,
червоний тероре!
Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів, —
і хто є відважний, і хто нас поборе?..
Ми — тіні. Ми криця. Б обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
червоний тероре!
