у жовтні 1919 р. дає йому змогу визволитися. По відході Червоного війська — Чумак лишається в Київі в підпіллі.
Новий «провал», арешт і — смерть.
Після Чумака лишився невеликий літературний доробок. Збірка віршів «Заспів» видана в 1920 р. Окремі вірші й статті друковані в «Мистецтві», «Боротьбі» то-що. Кілько сшитків із недрукованими, здебільшого ранніми творами. Оце і все.
Поезія Чумака — нерівна: ранні твори — здебільшого — наслідування, невироблена техника, нечітка ідеольогія. Але чим далі — тим певніше голос поета, тим оригінальніша, богатша техника віршів, тим виразніше клясова ідеольогія іх змісту. Вже останні — „Гартована поезія“, «Офіра» — це шедеври, щось цілковито-нове в українській поезії.
Надзвичайна щирість всіх писань Чумака, багатогранність відчувань, бадьорість, сила революційного настрою, глибина думки, теплота, інтімність лірики, проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його особі першорядного поета пролєтаріяту.
Нагла смерть не дала йому розгорнути сили, реалізувати всі можливости. В його поезії чітко виявився тільки перший етап революції пролєтаріяту. Другий етап — будівничий тільки намітився. І це як раз тому, що Чумак повно жив революцією, в ній розвивався й ріс, у віршах лише одбиваючи пережи-
