Сторінка:Василь Чумак. Червоний заспів (1922).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
V

стичну партію Украіни. Юнак-селянин стає професіоналом-революціонером і йде туди, де кується революція, де в робітничих кварталах б'ється її серце. Йде в місто. З усім юнацьким запалом віддається революційній роботі. Хворий, з надірваними физичними силами, так малює картину тогочасної праці:

… Кожну хвилю — краплю крови місту,
Шкло вітрин і тротуарів сповнить ярим змістам.
… Що? Сухоти? — Ще хвилина. Дотліває день.
— Переможці. Піонери. Казка. Близько. Йде…

(Офіра).

Революція привела Чумака до міста. А там він — виходець із села — зустрічається з індустріяльним пролєтаріятом. Стає в його лави. Стає його ідеольогом, його співцем:

Вдарте
На міліярди гін —
В пломінно-щирому гарті
Гамаренний гимн:
Дими — верстати — шківи —
Арка — в повітрі — чернозем — грунти —
Піль злотопіняві гриви:
Міцний колєктив.

(Гартована поезія).

Працює в газеті, в журналах радянських, організує комуністичну молодь. Коли насувається Деникінщина — береться за організацію підпілля в Киіві. Працює, переривається, перевтомлюється.

Випадок — «провал», арешт, в'язниця, допит із катуванням. Захоплення Києва Червоним військом