що там, де ми звикли представляти собі вічний супокій і тишину, панує вічний рух і боротьба елєментів, якої ми анї ходу анї розмірів навіть думкою збагнути не можемо, Ті переміни відбувають ся в подібно необмеженім часї, як той, який назначують ґеольоґи для утвореня нашої малої планети.
В безмірнім небеснім просторі кружить іще третїй рід небесних тїл — комети. Се тілько гостї в нашій соняшній системі; вони цїлком не подібні анї до сонця, анї до планет. Вони складають ся з мраковинної маси особлившого рода, бо не з ґазів у елєментарнім станї, як се бачимо в иньших мраковинах, але з якогось рідкого пилу, який знаходимо тілько в немногих звіздах. Їх сьвітло буває часом дуже сильне; воно не відблиск соняшного сьвітла, але їх власне.
До видаваня такого сьвітла не конче треба, щоб комети знаходили ся в розпаленім станї; вистарчить, щоб молекули, з яких зложена комета, були устроєні так, щоби вправляли в відповідний рух атоми етеру, який заповнює весь простір, і тим викликали сьвітляне явище. Щось подібного бачимо прим. на вохкім порохнї, на Іванових мушках і на незлїчимих про-
