Цю сторінку схвалено
I.
Мені нудно въ хаті жить,
Ой вези жъ мене изъ дому,
Де багацько грому, грому,
Де гопцюють все дівки,
Де гуляють парубки!
Изъ староі пісні.
Який упоющий, який розкішний буває літній день въ Украіні! Якъ томлющо-парні ті години, коли полудень сияє въ тишині и спеці, а синє незміренне небо, пишною банею нагнувшись по-надъ землею, здається, вснуло, зовсімъ потонувши въ роскоші, обіймаючи и стискаючи іі прекрасную въ повітрянихъ обнятяхъ своіхъ! На ёму ні хмариночки; въ полі ні голосочку. Все неначе завмерло; въ-горі тільки, въ небесній глибині, дріжить жаворонокъ, а срібляні пісні летять по повітрянихъ ступеняхъ на закохану землю, та инколи крикъ чайки або
