Цю сторінку схвалено
III.
Чи бачишъ, вінъ який парнище?
На світі трохи єсть такихъ:
Сивуху такъ, мовъ брагу, хлище!
„Такъ ти думаєшъ, земляче, що кепсько піде наша пшениця?“ говоривъ чоловікъ, зъ виду похожий на заізджого міщанина, обивателя якого-небудь містечка, у дрилиховихъ, замазанихъ дёгтемъ и засмальцёванихъ шароварахъ, до другого, въ синій, де-куди уже залатаній, свиті, зъ величезною gушею на лобу.
„Та туть нічого и думати: я готовъ зачморкнути на себе петлю, та бамкати на отсімъ дереві, якъ передъ Різдвомъ ковбаса на хаті, коли ми продамо хочъ одну мірку.“
