вложена въ стіну притвора, а зъ тоі пори чортъ поклявся мстити ковалеві.
Одна тільки нічъ оставалася ёму волочитись на білому світі; але и въ ту нічъ вінъ вишукувавъ чимъ-небудь вимстити на ковалю свою злость. И для того рішився вкрасти місяць, въ тій надіі, що старий Чубъ лінивий и нелегкий на встанє, а до дяка відъ хати не такъ близько: дорога йшла по засілкахъ, коло млинівъ, коло кладбища та й скручувала по-за яръ. Ще при місячній ночі варенуха и горілка настояна на шафрані могла-бъ заманити Чуба; але въ таку темноту ледве вдалось би кому зтащити ёго зъ печи и викликати зъ хати. А коваль, которий бувъ зъ-давна не въ ладі зъ нимъ, при німъ ні за що не одваживсь ити до дочки, не вважаючи й на силу.
Такимъ то побитомъ, якъ тільки чортъ спрятавъ у свою кешеню місяць, наразъ по всему миру зробилося такъ темно, що не кождий найшовъ би дорогу въ шинокъ а не тільки до дяка. Відьма побачивши себе наразъ въ темноті, ажъ зкричала. Тутъ чортъ, підъіхавши дрібнимъ бісомъ ій підъ руку и пустивсь нашептувати на ухо те саме, що звичайно нашептують усёму жіночому родові.
