Регітъ нагороджавъ вигадника. Маленькі вікна відхилялись, и сухощава рука старухи, которі одні тільки, вкупі зъ поважними батьками, зоставалися въ хатахъ, висувалася зъ ковбасою або зъ кавалкомъ книша. Парубки и дівчата на переривъ підставляли мішки и ловили свою здобичъ. Въ однімъ місці парубки, зайшовши зъ усіхъ боківъ, обступили товпу дівчатъ: галасъ, крикъ; одинъ кидає грудою снігу, другий вириває мішокъ зъ усякою всячиною. Въ другімъ місці дівчата ловили парубка, підставляли ёму ногу и вінъ летівъ вкупі зъ мішкомъ стрімголовъ на землю. Здавалося, що всю нічъ на-перелёть готові були провеселитись. И нічъ, якъ нарошно, такъ розкішно теплилась! а світло місяця ще біліще здавалось відъ блеску сніга.
Коваль зупенився зъ своіми мішками. Ёму причувся у товпі дівчатъ голосъ и тоненький сміхъ Оксани. Усі жижки въ німъ затрусились; кинувши на землю мішки, такъ-що находячийся на споді дякъ заохкавъ відъ розшибу а голова икнувъ на все горло, побрівъ вінъ, зъ маленькимъ мішкомъ на плечахъ, вкупі зъ юрбою парубківъ, що ишли
