(Закриває лице руками. На сцені темніє. Над Юдою виринає великий, чорний хрест).
У Вифлеємі, невеликім місті,
Була стаєнка, маленька, убога —
Там народився з Діви, із Марії,
Ісус-Спаситель, Син Господа Бога.
В ту нічку ясна зоря засвітила,
Мудрцям дорогу вказала зі Сходу,
Вони спішили туди, де вродилось
Дитятко Боже, із царського роду.
Прийшли і дари перед Ним зложили,
Пахуче миро, золото й кадило,
Мале Дитятко дарами раділо
Й мудрців побожних там благословило.
Прийшли з поклоном пастирі убогі,
Що недалеко пасли свої стада,
Вони клякнули й молилися щиро,
І Мати Божа була всім їм рада.
Обручник Йосиф теж дививсь утішно,
Що й діти були поміж пастушками,
Вони просили ласки від Ісуса,
Невинними, дитячими устами.
І ми вклонімось, українські діти,
Перед Ісусом на пахучім сіні,
Й просім, щоб зволив нам добро зіслати
І щастя й долю дав рідній країні.
