Цю сторінку схвалено
ІРОНІЇ
I
Неокласичне
Поля, поля! — Клонюся ниць! —
Приїхав ось, і все, як треба!
Садок! Баштан! Блакитне небо!
І повно в небі полуниць!
А так, — ідилія! — Мов мед!
Ніхто, ніхто не зрушить сон цей! —
На горизонті вітер з сонцем
Спокійно грають у крокет!
