зістала позитивно і то унїсоно полагоджена! Тепер побічні: чи та ляборатория має ульокувати ся в шкільнім будинку, чи поза ним? Се-б то чи академіки мають робити задачі, чи мають їх еляборовати еміненти і давати копіювати своїм колєґам.
І знова покивували голови, та не в один бік; одні були за тим, щоби академіки писали задачі, другі, щоби їх еляборовали еміненти, треті, як небудь, аби лише відписувати. І голови покивували ся на на три боки. А предсїдатель взивав до порядку по раз перший, по раз другий, по раз третий — та се нич не помагало.
»Між молодїжию не дозрів єще так важний чинник, як парляментаризм. І як ту не бути пессимістом?« — думав Учений і злїз добровільно з лавки.
Виступив Бен-Акіба.
— Та чого таке сварите ся цїлу годину! Якіж ви ідіоти! Гадаєте, що академіки щось знають! Вони такі саме дурнї, як і ви! Тай акаакадемікам треба заплатити!…
І противна партия зменьшила ся о половину, а остатне Бен-Акібове реченє пішло в відгомін мі-