Боже, щоби ти мав колись кунїрувати людські дїти!
— То я можу бути й иньшим…
— Иньшим паном? Най тобі панства не захочує ся! Або тепер і є правдиві пани? Гей той казав: »тїкай голий, бо тї обідру!» А єґомостем бути, то але́. Єґомость і не пан, а вистане й за копу панів!
— А колись то заїдеш до нас на відправу і стиснеш менї першому голову. А люди тебе десь не пізнають і будуть дивували ся…
Вечеріло.
І так, як селянин кидає зернята пшеницї на рілю, так кидало і сонце свої остатні промінї.
Пятьох абітурієнтів чекало на професора, що мав з ними переходити нїмецьку лїтературу.
А тимчасом повтаряли одні Nibelungenlied, а другі учили ся вичисляти Шілєрові твори, бо се мав уміти навіть сам пан інспектор....
|
|
Увійшов професор і став переробляти. Скоро чогось абітурієнти не знали, то він крутив носом, а коли уміли, то записував собі ті питаня.
