нань, триґонометричних формул та довгих-предовгих чисел.
На розї, біля театру задержав ся. Попри нього переходили люди, а йому видавало ся, що отсе перемашировують числа: прості та криві, випуклі та замазані — цїлковито такі самі, які були на його зошитї.
І він стояв і думав і вдивляв ся в них. А коли переходив залюблений Улян і Ілїя, то йому насунуло ся на думку, чи мож би їх взяти під корінь…
А ряди чисел пересували ся попри нього далї, а Сатир біля колюмнів театру вишкірив зуби та реготав ся…
Кундель читав на голос питаня з молитвослова. Учений їх толкував, Ветеран травестував, а усї писали.
Скропулятний Нобко виписував собі усї гріхи, побожний Янко лише кождий семий — два пропускав, що третий писав на картцї для Ґеня.
|
|
— Потримай менї — мовив Відзначаючий в церкві до Янка — потримай менї зошит з писаною фі-
