Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/51

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
12. Тебе ту секують!

Улянів батько мовив:

— Таки так буде, як я кажу! Їдеш завтра з полудня зі мною. Не хочеш? Пропало хлопче! На перший піврік двійка та і тепер буде так само, скоро не змінимо ґімназиї!

— Татку! Я лишу ся ту…

— Ого пропало! Я замовив уже станцию в Перемишлї. Не маєш чого плакати! Там иньші люди — а тебе ту сикують!…

 
13. Коли ти не брунет!

— Пожди Ілїє! Я задихав ся, ледве тебе дігнав! І то… коло твого дому!

— Не треба було і того!

— Маю тобі розповісти богато. …я їду… Ти уникаєш мене… верни ся зі мною, бодай кілька кроків!…

— Іду з фортепяну, не піду з тобою, вже вечір, бою ся!…

— Боїш ся, бо вечір? Таж я йду з тобою!

— Та я не бою ся, але я змучена… мене ноги болять… від вчорайшого танцю мене ноги болять…!

— То чому ти не була передучора? Я писав тобі! Чому ти не