Цю сторінку схвалено
Середа.
Як все, так і нинї чекав на розї. А коли надійшла, хотїв узяти її книжки.
Та нинї не дала!
— Перепрашаю — мовила — від нинї буде менї уже Ґеньо носити книжки… Він в пятій клясї, а ти…? Три паски… овва…!
І пішла.
А він постояв кілька хвиль, покивав головою і виставив за нею язик.
