ло трицять ринських. От і пішла наша сотруднича пенсия за один місяць та єще і троха з другого. Чиж не лїпше перестати? Шкода тільки гроший та здоровля! А тепер годиш ся? Тепер, коли видиш чорне на білім? Я застановляв ся над тим уже цїлий тиждень. А зваж єще, що куренє не годить ся зі здоровим розумом. А тепер пристаєш?
— Але який жеж ти упертий! Чи може ми не згоджували ся коли зі собою? Ну, скажи сам!
Перепрошував її і цїлував її руки.
І таки зараз урадили, що від нинї перестають курити. По вечері випалять остатне циґаро, а опісля наступить довгий — предовгий піст; а за заощаджені гроші справлять собі і диван і стіл і гарну канапу і образи…
А тимчасом мав відписати Ґеневи.
Зачав: »…рівнож похваляю і годжу ся цїлковито з проєктом, про який ти писав. Видно, що у вас, молодїжи, не завмерли єще патріо-
