Сторінка:Володимир Бірчак. Матура. 1902.pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

сказати, а він пускав густі клуби диму і рецитував Шевченкові слова: »Я пан над панами!«

 
VI.

Минуло кілька днїв; вони відвикали. А щоби все таки »не пошкодило« — а він того дуже бояв ся — постановив таки зараз курити першого тижня що день по вісїм циґар, а потому що тижня о одно менше.

Застеріг собі при тім, що в разї потреби можна »дещо змінити«. І втрете заключили вони згоду.

—      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —      —

Записував якісь хрестини у метрику, а вона щось шила. Та її якось знудило ся і перервала перша мовчанку.

— Люнчику, Люнчику! А багато маєш єще тютюну з тої пачки, яку ми передучора подїлили?

Витягнув майже порожну 

Стала сьміятись, аж заходила ся. Питав, чому, а вона просила, щоби показав її тоту пачку.

Оглянула і звернула увагу, що пачка, яку між себе подїлили, була з червня, а ся є з липня. Так бодай здає ся її… І знова сьміяла ся.