сказати, а він пускав густі клуби диму і рецитував Шевченкові слова: »Я пан над панами!«
Минуло кілька днїв; вони відвикали. А щоби все таки »не пошкодило« — а він того дуже бояв ся — постановив таки зараз курити першого тижня що день по вісїм циґар, а потому що тижня о одно менше.
Застеріг собі при тім, що в разї потреби можна »дещо змінити«. І втрете заключили вони згоду.
|
Записував якісь хрестини у метрику, а вона щось шила. Та її якось знудило ся і перервала перша мовчанку.
— Люнчику, Люнчику! А багато маєш єще тютюну з тої пачки, яку ми передучора подїлили?
Витягнув майже порожну
Стала сьміятись, аж заходила ся. Питав, чому, а вона просила, щоби показав її тоту пачку.
Оглянула і звернула увагу, що пачка, яку між себе подїлили, була з червня, а ся є з липня. Так бодай здає ся її… І знова сьміяла ся.