Сторінка:Володимир Винниченко. Відродження нації. Ч. 1 (1920).pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
РОЗДІЛ II.
Українство до війни, під-час війни й у революції.

1. Хрест на могилі нації: „Не було, немає й бути не може“ — 2. Сепаратизм від загибелі. — 3. Орієнтації: на руську ласку, на німецький штак і на себе. — 4. Єдина орієнтація: Всеросійська Революція, Справедливість. — 5. Воскреслий мрець маніфестує славу революції. — 6. Простодушність недобитого родича.

1. Хрест на могилі нації: „Не було, немає й бути не може“

Здається, ні одна группа громадянства Росії не приняла з таким щирим серцем, з таким чуттям радости й полегкости, а таким непідмішаним ептузіазмом Велику російську Революцію, як українство.

Це цілком зрозуміло. Що більше страждання, то дужча радість од визволення від його. А українство не могло пожалітись на поміркованість політики російського монархичного уряду що до України. Всі форм утиску, експлуатації й нищення прав політичних, соціальних, національних та взагалi