лубець. В серпні 1937 року робив в Теребовлі і в її околицях археольоґічні розкопки др. Ярослав Пастернак, де відкрив багато гробів з неолітичної доби.
Біля Теребовлі в Підгорянах є руїни монастиря і церква ОО. Василіян. Руїни лежать серед лісів на поверхні високорівні між Серетом і Гнізною, над самим лівим берегом долини Серету. Монастир лежить в чудовому місці, звідки простягається гарний широкий вид на далеку рівнину Поділля. Він окружений чотирокутним муром. На чотирьох наріжниках муру бачимо круглі башти, а в північній стіні мурів находиться вїздова брама. Сей монастир називають також теребовельським. Він існував тут від непамятних часів, а побудований з червоного пісковика. Сама монастирська церква походить мабуть з кінця XVI. століття. В середині церкви були фрески, з яких тепер дуже мало осталося. А мури самої твердині є старші. В стінах мурів та бастіонів є багато отворів для пушок, вони є доказом, що монастир був колись оборонною твердинею і перебув неодну облогу. У XVII. столітті було тут жваве життя. В монастирі, що є довгий на 64 метри, перебувало 200 монахів, а була тут також школа. Монастир сей скасовано в 1777 році. Гарні світлини сього монастиря подає „Наша Батьківщина“ з 1937. року.
Чотири кільометри на захід від Теребовлі, у селі Застіноче, високо над яром Серету, лежать каменьоломи, що є власністю міста Теребовлі. Вони є найбільші в краю. Тут видобувають річно коло чотириста ваґонів каміння, переважно плитки на хідники, гробівці і стовпи. Цей камінь висилають також на далекий схід, головно до Японії. В каменьоломах у щілинах стрічаємо чудові криштали ґіпсу, а кілька цікавих оказів їх передав я до нашого природничого ґабінету.
Я перебуваю звичайно в моїм ріднім селі Ласківцях. Це чисто степове село і найстарші вісті про те село походять з XV. століття. Є воно положене дуже високо і в осені і в зимі дошкулюють тут вітри, що віють із степів Пантелихи. Село є дуже довге і числить коло 5.000 мешканців. Є тут мурована церква, 3 кооперативні крамниці й молочарня. В цьому селі підчас останніх вакацій знайшов мій батько два турецькі гроби з початку XVII. століття.
Коло Ласковець є село Могильниця і тут на полях знаходяться скринькові гроби з неолітичної доби. З Ласковець їздимо до містечка Янова, що лежить в чудовім ярі Серету. Тут був замок, що його знищили Турки в XVII. столітті і з того замку остались рештки мурів із баштою. В ярі Серету лежить містечко Будзанів, де часто їздимо за дрібними закупами. На горі над містом стоять руїни з VII. століття. Частину цього замку відновив польський жіночий монастир і там провадить свою школу.
