Цю сторінку схвалено
мецькі старшини і жовніри вітались з нами дуже щиро. Ми відали зброю і мали розійтись додому. Бойовики із дальших сторін від'їхали фірами і роверами, ті, що мешкали ближче, пішли пішком. Наша команда залишилась в Синевідську Вижньому. Майже цілу ніч перевели ми на розмові з німецькими старшинами.
20. вересня.
Як настав день, вранці німецьким автом від'їхали ми до Стрия. По дорозі вступили ми до Конюхова, мойого рідного села. Наша хата була зовсім знищена і стодола спалена. В селі спалених двадцяць господарств. Моя дружина зраділа, гостила нас, як могла. Я дав німецькому воякові вишивану сорочку, рушник і сервету. Він дуже щиро дякував.
Ми від'їхали до Стрия.
