38
Т. 2. Ч. 1.
ВОЛЯ
Що буде зі Східною Галичиною?
До „Нової Реформи“ телєґрафують з Праги, що там наспіла з Парижа вістка, що наслідком протестів російської мирової делегації Антанта має змінити своє становище в справі Східної Галичини. Протест російської делєґації проти прилучення Східної Галичини до Польщі українська делєґація підтримала в той спосіб, що формально признала Росії право підіймати голос в справі Східної Галичини. Російсько-український союз в Парижі має перешкодити обєднанню Східної Галичини до Польщі. Українська делєґація має годитися на федеративну Росію, значить, що Україна і Московщина будуть собі окремими державами, будут мати тільки деякі спільні справи. (Так, як наприклад Австрія і Угорщина мали свої окремі парламенти, окрему власть, а тільки спільну армію, делєґації і верховну власть.) Російські делєґати: кн. Львов, Сазонов, і Мілюков, як представники Колчака і Денікіна, мали зажадати уступлення представника української місії в Парижі Сидоренка, а на його місце мав би прийти на голову української мирової делєґації ґр. Тишкевич.
Польські партії про автономію у Сх. Галичині.
Галицькі посли до польського сойму відбули кілька засідань, щоби дати директиви польській делєґації в Парижі, відносно політичної будучности Східної Галичини. Субкомітет для цієї справи, до якого належать: Баворовський, Кендзіор, Морачевський, Ґломбінський і Серватовський поставив внесення, щоби остаточне рішення в справі Сх. Галичини відложити. Перш усього треба перевести пацифікацію Галичини та завести там адміністраційний лад. Комісія є тої думки, що Українцям треба дати культурну і національну автономію, однак противиться автономії територіяльнінй. Завести належить автономію на території, що лежить на схід від Стиру і на півлень від Дністра. (?) (Gazeta Poranna).
Валковий склад українських залізниць.
В місяці березні ц. р. на українських залізницях було всього 1220 паровозів, в цьому числі біля 25% пасажирських. Скількість попсованих паровозів, які вимагали ґрунтовного ремонта, виносила понад 23%. Після відправки частини валкового складу на північ місяці квітні осталось на Україні всього 1037 паровозів а відсоток попсованих зріс до 35%. Та скількість пізніше знову зменшилася і тепер мається на Україі всього 776 паровозів, з них попсованих є 43%. („Экон. Жизнь.“)
Запаси хліба на Україні.
На основі повідомлень повітових комісаріятів в середині квітня було в ґуб. Полтавській, Харьківській, Херсонській, Київській і Таврійській 94.000 пуд. гречки, 48.000 пуд. вівса, 66.000 пуд. пшона, 15.000 пуд. жита, 57.000 пуд. пшениці, 52.000 пуд. ячменю і 30.000 пуд. картоплі. Що до нового засіву, то на Україні засіяно всього тільки 60% звичайної посівплощі. З огляду на те, що Україна не переставала бути театром воєнних подій, цифра ця є відносно доволі великою. В Московії засіяно цього року не більше 39% землі. („Экон. Жизнь.“)
Ґр. Тишкевич головою французької місії.
Директорія Української Народньої Республіки відкликала дотеперішнього голову української делєґації в Парижі і на його місце призначила представника України при Ватикані ґр. Тишкєвича, (У. П. Б.)
Раковський шукав союзу з попами.
7-го липня Раковський запропонував собору київського духовенства, звернутися з пастирським словом до „бандитів“ Петлюри, Григорієва ї Зеленого, щоби вони припинили свою „розбійничу“ акцію і вернулися до мирною культурного життя. Київський Собор духовенства, на чолі з владикою Васілієм одноголосно визнав пропозіцію Раковського провокацією і офіціально навіть не дав відповіді. (від вл. кор.)
Румуни покидають Східну Галичину.
З Коломиї повідомляють, що від тижня пробуває там радник намісництва Юристовський, який в імені польської влади веде переговори з румунськими окупаційною владою в справі заведення там польської адміністрації. Румунські війська мають внедовзі покинути окуповані території Східної Галичини. (Nowa Reforma).
