Сторінка:Воля. – 1919. – Т. 6. Ч. 1-4.pdf/2

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Т. 6. Ч. 1.

Відень, 6. грудень 1919.


ВОЛЯ
ТИЖНЕВИК


А. Хомик.

Польща і Схід Европи.

Ґеографічно Польща лежить на крайному сході Центральної Европи, і тільки з певного рода натягненнями фактів можна би її назвати східньо-европейською країною. Кольонізація Поляків не досягла навіть лінії Бугу і на крайнім сході докотилась тільки до Сяну.

Польська національна територія має дуже невигідне положення. Поляки — так само як Чехи — є народом чисто континентальним, бо їм не удалося закріпитися над побережжам Балтійського моря, котре скольонізували етнічно сильніші від Поляків племена: Німці, Литовці і Латиші. Можливо, що в давнину пруське племя було славянським, спорідненим з польським, одначе цей факт, що воно дало себе зґерманізувати, свідчить про його малу відпорну силу. Факт одначе лишається фактом, що над Балтійським морем нігде не живуть Поляки.

Ґеоґрафічне положення Польщі дало напрям їх історичним змаганням і стремлінням. Поляки з усіх сил старалися дістати доступ до моря. І це їм удалось, та не на довго. Після битви під Ґрінвальдом, в якій Поляки на спілку з Литовцями і Білорусинами задали остаточний удар тевтонському орденові хрестоносців, Польща здобула побережжа Бальтійського моря, що призвело в 16. століттю до розвою польської культури. Одначе реакційна політика, релігійна нетерпимість в відношенню до протестантських Німців, накидування їм польського оліґархічного права, дуже скоро довели до упадку польського панування над Балтиком, який опинився в руках пруського курфіста, що стояв тільки в номінальній залежности від польського короля. Цю номінальну залежність удалося пруському елєкторові скинути дуже скоро, і від того часу, від 17. століття, Польща почала хилитись до упадку.

Паралельно з крахом політики на Балтику ішов крах польської, політики на сході. Та-ж сама релігійна нетолєранція, той самий брак розуміння потреб чужоплемінної, непольської людности на сході, те саме накидування польсько-шляхетського правопорядку, те саме живосильне навертання Українців на „правдиву“ католицьку віру, обурило український народ, який протестував проти польського ярма рядом