Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 1, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/454

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

керували фактично раз уже доказавші свою нездатність до державного будування Вс. Голубовічі, М. Ковалевські, Любінські і Ко. Я не виправдую і наших членів директорії. Вони зробили багато помилок: бо деякі з них, як на пр. Макаренко мають добрий практичний розум. І могли оцінити і шкодливу роботу закордонців, і ще більш шкодливу місцевих робітників і вчасно її припинити. Але при тім каторжнім напруженні інтелектуальних сил і просто нервів, яке доводилось робить їм, при злочиннім недбальстві закордонних втікачів, половина гріхів їх проститься їм історією. Але я кажу, що ті, хто так легковажно судить їх і обливає помиями і за угоду з Поляками, і за угоду з Денікіном, а їх найбільше як раз серед закордонної інтеліґенції, особливо неомосквофільського радянського напрямку, мусять не забувати, що і їх тут вина є; та ще й чимала. Ще одна увага. І в пресі, і в громадянстві ініціаторами росколу між Наддніпрянцями і Наддністрянцями рахують Петрушевича і його присних. Моє вражіння таке, що в цьому повинні як раз ті безвідповідальні маленькі кавярняні політики, по непорозумінню соціялістичної марки, котрих так багато є серед Галичан і було тоді як, раз в Камянці. Вони перші підіймали травлю проти галицького уряду і підюджували на це і Наддніпрянців. Цих добродіїв і тепер ще лихо розуму не навчило. Цілком свідомо руйнують вони спробу орґанізації єдиного українського фронту, що зміг би іскупити старі наші гріхи і помилки. З цею дезорґанізуючою мілкотою ми мусимо боротись всіми силами.



Павло Чижевський.

Війна, большевізм і майбутня сітуація.
II.

Війна зробила величезні переміни в соціяльно-економічних відносинах між ріжними верствами всесвітнього майже громадянства.

До війни всі економічно-господарські відносини відбувалися між людьми в межах і на підставах прінціпів капіталістичного ладу, що панував серед усіх народів і держав земної кулі.

Злий чи добрий, справедливий чи несправедливий, лагідний чи жорстокий, але-ж це був певний лад, який забезпечував людям задовольнення їх головніших потреб: їжа, одяг, помешкання, рух, культурні потреби. Війна внесла в цей лад таке розстройство, так його розшарпала, що він перестав добре виконувати — чи на довго чи на коротко, чи на завше чи тимчасово — вищезазначене своє завдання.

Прінціпи капіталістичного ладу останніх передвоєнних часів відомі: вільна конкуренція в торговлі й промисловости; панування в обох цих галузях всесвітнього капіталу; коректіви, зроблені в тому пануванню і в вільній конкуренції державним та громадянським господарством у найважнійших галузях промисловости кооперативним господарством, робітничими професійними орґанізаціями.