Може-б українські правительства бодай тепер постягали деякі місії до стану 2 до 3 людей і відобрали від них решту нерозтрачених грошей тай ужили їх на більш хосенні справи?
Атже за все це треба буде колись відповісти перед народом й історією своєї землі!
|
Д. Дорошенко. |
Серед невимовно тяжких обставин, серед незгод горожанської війни, голоду, ростічи культурних сил Українська Академія Наук у Київі, заснована при кінці 1918. року, вела свою працю на протязі 1919. року, не припиняючи її не вважаючи на ніякі перешкоди. Ось перед нами її звідомлення: „Перший піврік існування Української Академії у Київі та начерк її праці до кінця 1919. року“ (Київ, 1919. Друкарня Українського Наукового Товариства, ст. 25 великої вісімки).
З цього звідомлення можна бачити обсяг і характер праці Академії. Звідомлення майже не говорить про зовнішні тяжкі обставини й перешкоди, воно не згадує про митарства з помешканням (тільки що-до Бібліотеки Академії воно говорить про брак відповідного приміщення), не каже нічого й про долю Академії під денікінським режимом, коли поставлено було на карту саме істнування нашої ученої інституції. З дійсно академічним спокоєм і повагою воно говорить про орґанізацію наукової праці, про її пляни і про те, що вже вдалось здійснити. Зроблено справді чимало.
Як звісно, Українська Академія Наук поділяється на три відділи: Історично-філологичний (перший відділ); Фізично-математичний (другий відділ); Відділ Соціяльних Наук (третій). Всі три відділи, маючи кожен повну внутрішню автономію, являють з себе єдину, органічну суцільність і лише доповнюють один другого.
До першого відділу увійшов цікл наук історично-філологичних; до історичного підвідділу належать: історія всесвітня, славянська, литовська, українська, історична географія та етнографія, філософія; до філологичного — історія всесвітнього письменства, українського, загальне язикознавство, арабо-іранська філологія, тюркологія, словянські мови, українська мова. По статуту цим наукам присвячено має бути 18 катедр з 22 академіками. Фактично не всі катедри заміщено. З чотирьох академіків, які ввійшли в склад першого відділу, змогло приступити до праці тільки троє: проф. Д. І. Багалій, обібраний за голову, проф. А. Ю. Кримський — по східній історії й мовам, проф. М. І. Петров — по історії українського письменства. Пізніше сам відділ обібрав ще нового академіка — по народній українській словесности — проф. М. Ф. Сумцова та по класу красного українського письменства С. О. Ефремова. В даний момент, як каже звідомлення, відділ клопочеться про вибір ще чотирьох академіків: по українській історичній географії — проф. Д. І. Яворницького, по українській мові і письменству — проф. В. М. Перетца, по архе-
