Не забувайте, що селянство бориться голими руками. Патрони, зброю і кошти ми можемо дістати тілько спільними руками!
|
Осип Назарук. |
Якби так гнівливий Єгова розгнівався на Европу й засипав її горячим попелом і сіркою („справедливі“ люде нехай не тратять надії, що він це нарешті зробить в якійсь формі) і якби так по 2–3 тисячеліттях американські єнкеси відкопали ту нещасливу Европу й взялися студіювати її, — то я ручу їм, що скорше відтворять картину всіх політичних партій численних італійських держав і державок за „чінквечента“, або 29. польських партій з 90, їх відтінками, чим партій українських. Не помоглоб їм навіть те, якби при допомозі удосконаленої науки зуміли оживити українських партійних провідників і пробували їх розпитати про політичні відносити. Бо ті провідники звичайно не мають ніяких записок і навіть про найважніщі дати й події своїх партій не багато певного уміють сказати. А потреби оповістити бодай в одній статті хочби коротеньку історію своїх партій — прямо не відчувають. Це свідчить про те, що загал українських діячів не дійшов ще в своїм духовім розвитку там, де Европа стояла в 15–16 століттю, а Греки й Жиди перед двома тисячами літ…
Без знання бодай важніщих фактів з найновіщої історії українських политичних партій годі з'орієнтуватися в їх калєйдоскопі. Спробую отож переважно на основі викликаних мною розмов з провідниками партій а в части й на основі власних намічень поінформувати свою суспільність про наші партії. Підчеркую, що хоч я все цікавився всіма проявами політичного розвитку свого народу — не маю претензій на жадне повне знання в тім напрямі, і що буду задоволений, колиб мої помилкові твердження спонукали тих, що ліпше це знають, краще поінформувати нашу суспільність.
Оснований у Відні в марті с. р. „Український Національно-державний Союз“ як організація утворена на еміграції, має остільки значіння, оскільки ділає в тіснім порозумінню з українськими політичними силами в краю. Треба признати, що він це зрозумів і навязує з „Українською Національною Радою“, утвореною в Камінці в другій половині листопаду 1919. р. з трьох груп політично-суспільних з'організованих сил українського народу, а саме:
I. З наддніпрянських політичних партій: 1) Соціалістів-революціонерів, 2) соціялістів-федералістів, 3) самостійників, 4) хліборобів-демократів, 5) демократів, 6) трудовиків.
