вступили були певні галицько-українські кола — але також безрезультатно. Нарешті після ліквідації останнього періоду нашої державности на цей шлях вступили вже значно ширші кола українського суспільства, організувавшись в радянський бльок. Чим скінчиться ця нова спроба, ще не можна сказати — але що українське суспільства, як наддніпрянське так і наддністрянське безумовно переживає кризу в цьому напрямі, — це очевидно.
Друга частина нашого суспільства ще й досі не зайняла ясної позиції. Вона ще. вірить в можливість утворення суверенної України і продовжує обстоювати принцип об'єднання земель, організувавшись в Національно-державний Союз. Нам здається ця позіція менш практичною, ніж перша, вже навіть через то, що українські землі бувшої Австро-Угорщини великі держави Антанти віддали Польщі, Румунії та Чехо-Словаччииі, і їх відібрати нині майже неможливо.
Нарешті, наші урядові кола, примирившись з. тим, що принціпом об'єднання земель необхідно пожертвувати на користь принціпу суверенности України в тих чи инших межах, домагаються прийти до згоди з нашими західніми сусідами Польщею і Румунією.
На жаль, порозуміння з Польщею зустрічає великі труднощі через непомірні вимоги керуючих польських кол, і через це політика примирення з польською державою не зустрічає в нашому суспільстві' необхідної підтримки. Але ми повинні нарешті визнати, що нам нічого не полишається, як вибірати або між Польщею або між Росією, цими двома силами, без яких ми не можемо нині вийти з того становища, до якого привели нас події. Українське суспільство ще й досі не може зрозуміти, що доля нашої державности залежить нині від того чи иншого вирішення проблеми східної Европи. Для великих держав заходу йде про те, чи признати факт розпаду бувшої Росії чи необхідно підпирати відбудовання Росії.
Минулого року великі держави робили спробу через боротьбу з Совітською Росією відбудувати колишню російську державу майже в бувших межах. Ця спроба скінчилася, як про це увесь рік твердили представники всіх новоутворених держав у Парижі, повною катастрофою. Нині боротьба проти Совітської Росії перейшла в нову фазу — в боротьбу новоутворених держав проти російського імперіалізму. Тепер всі новоутворені держави вкупі з Польщею мають самі спільними силами вибороти собі волю.
Отже перемога Колчака-Денікіна минулого року мала принести всім новоутвореним державам в тій чи иншій формі неволю. Перемога ж над совітським імперіалізмом тепер має санкціоновані факт розпаду Росії. Через це, як би не були невигідні ті тимчасові договори, які підписав наш уряд з Польщею, ми повинні їх нині признати основою нашої нової спроби вибороти собі державність.
Наше суспільство не повинно повторити тої помилки, яка сталася після приходу Німців, Перед нами нині одно завдання — повна консолідація національних сил, щоб таким чином утворити значну військову силу, державний апарат і дійсну правильно орґанізовану владу.
Обставини вимагають, щоб наша еміґрація негайно повернула на батьківщину і там, напруживши всі свої сили енерґією, утворила такий лад і таку владу, яка змоглаб залагодити наші заплутані фінанси, реорґанізувати армію і поставши на належну височінь нашу дипльоматію. З окрема, нам здається дуже бажаним і необхідним виїзд на Україну бувших громадян Австро-Угорщини: ставши громадянами України, вони моглиби відіграти велику ролю в орґанізації нашої батьківщини і тим
