М. Кушнір-Якименко.
Великі Держави Антанти вже майже вирішили всі ті питання державно-політичного характеру, які були поставлені ходом подій перед мировою конференцією. Тільки східньо-европейська проблема, ускладнена соціяльно-революційним рухом, ще й досі лишається по за межами чинників, рішаючих нині долю держав та народів.
Минулого року держави Антанти, а головним чином Анґлія, зробили були спробу через попертя російських монархістів повалити большевицьку владу власне в Росії і одночасно з цим відбудувати майже колишню російську державу, забезпечивши одначе деяким народам ту чи иншу національно-територіяльну автономію. Отже боротьба проти Совітської Росії в 1919 р. була направлена проти ідеї поділу Росії, цеб-то проти ідеї визнання тих національних республик, на які роспалась бувша Росія. Це стверджує і та нота на імя Колчака, в якій мирова конференція обіцяла йому всяку допомогу в боротьбі за утворення того всеросійського уряду, що мав заступити уряд Лєніна.
