кими большевиками, повсяк час виставляли на своєму прапорові бажання зробити щасливою велику більшість людей (яка ніби не розуміє свого щастя!), посадивши їй на шию купку насильників.
Пан Винниченко у власному листі яскраво обмалював ситуацію: „з одного боку бьються московські большевики й невеличка купка Українців; а з другого боку — Поляки й також невеличка купка Українців“.
Таким чином, по винниченківському, уся українська маса людности, власне — український народ зостається нейтральним.
І колиб пан Винниченко був справді не брехуном, а чесним з собою, він повинен був би, обернувшись до обох ворожих таборів, закликати: геть, ви, насильники-буржуї! Геть, ви, насильники-комуністи! Покиньте українську землю, хай українській народ сам кує свою долю!
Але ж ні!
Як справжній брехун-віртуоз, пан Винниченко співає славу московським катам, ніби забувши, як катували вони український люд....
Тепер до листа пана Грушевського! В першому уступі пан Грушевський згадує про ту проблематичну українську національну буржуазію, яка в чужі кріваві руки віддає ініціативу й право будівництва української державности. А ці кріваві руки по Грушевському, суть ось які: польська шляхта, румунські бояри, московські царські генерали і поміщики…. А про московських большевиків: ні чичирк!
Гай гай, пане професоре! І чи не сором вам оттак брехати?!
Ну хай пан Винниченко: для письменників закони наукових методів, так як і для дурнів — закони взагалі, — не писані; але ж для вас, пане професоре, що серед довгорічних наукових дослідів придбав собі довгу білу бороду?
Невже ж нам, молоді, вчити вас науковим методам?!
Ви повинні б були добре знати, що той, хто, аналізуючи якесь зявище, навмисне забуває головну його рису, або навіть — головну його причину, — є науковий шахрай.
І в такі наукові шахраї записалися ви, пане професоре!
Хто є первопричиною української трагедії останніх років?
Московські большевики!
Від кого з божевільним жахом тікав пан Грушевський, коли був він головою Центральної Ради?'
Від московських большевиків!
Проти кого пан Грушевський закликав на Україну Німців?
Проти московських большевиків!
Хто перший став проти української державности?
Московські большевики!
Чия чужеземна інвазія перша залила потоками крові українську землю?
Московських большевиків!
Хто вирізував під Крутами українську молодь, хто руйнував красу української землі — старий Київ, палив села, нищив, плюндрував українське добре, нищив українську культуру?!
Московські большевики!
І ви, пане професоре, не відважилися в своїй есерівській деклярації навіть згадати про ті страшні насильства й осудити тих страшних насильників!
Гай, гай, який сором!
Ви пишете, пане старий, білобородий професоре, що Петлюра авантюрист і що він був вигнанний з української землі своїм народом....
Вигнанний?! Українським народом?!! Петлюра, який з невиликими, порівнюючи, силами боровся проти кількасоттисячної московської большевицької армії, а потім ще й проти Денікіновської, був вигнанний з України Українцями?! Гай, гай, пане професоре! Чи не сором вам оттакички підмазуватись під настрої, які, на вашу думку, візьмуть перевагу?!
Далі, пане професоре, в своїй резолютивній частині деклярації ви дозволяєте собі від невеличкої, мало примітної купки українських еміґрантів, говорити від имені українського народу....
