державної ради радили комісії, з'осібна фінансова комісія про підвишку податків і санацію фінансів та комісія відбудови знищених війною областей про воєнні відшкодовання.
Президент міністрів Гуссарек заповів важну деклярацію іменем правительства в палаті послів, на 1. жовтня 1918. На це засідання приготовили австрійські соціяльні демократи свій мировий внесок, в котрім жадали, аби відношення націй до держави уладжено на підставі свободи і самовлади всіх народів. На цій основі мала станути нова держава австрійська.
Деклярація президента міністрів дра Гуссарека з 1. жовтня 1918 р., обнимала три головні точки. Передовсім ствердження, що Болгарія вже заключила перемиря з державами антанти; відтак, що міністер заграничних справ бар. Бурян вислав циркулярну ноту з 14. вересня 1918 р. до президента Вільзона про заключення мира, та що Австрію відновить перебудова на прінціпі національної автономії.
З отсеї деклярації проявилась очевидна жура австрійської політики, бо наслідом розширеної автономії країв в Австрії стали так звані краї сильнійші від народів. От Східна Галичина і Українці! Чи має австрійське правительство волю і силу відірвати Східну Галичину від Західної Галичини? А знов Німці піднесли питання, чи це можливе, аби три міліони Німців прилучити до чеської держави та чи таке розвязання відповідає праву самовизначення? Взагалі передвиджувано, що коли кождий нарід стане перетворюватися в окрему державно-правну орґанізацію, то прийде до домашньої війни поміж народами Австрії, але всеж таки висказувано надію, що ті ославлені пункти президента Вільзона, приняті остаточно осередними державами, прийдуть до примінення при уладжуванню внутрішньої політики Австрії. Значить, ще вірено в те, що Австрія дальше буде істнувати.
Тут треба пригадати, що X. пункт конґресової промови Вільзона у Вашінґтоні з 18. січня 1918, признавав: „Народам Австро-Угорщини, котрих становище поміж націями бажаємо видіти охоронене і забезпечене, має бути признане найсвобіднійше право автономного розвою“.
Останні промови українських послів в австрійськім парляменті.
В дебаті про уладження внутрішно-політичних відносин австрійської монархії промовляли від Української Парляментарної Репрезентації: голова др. Евген Петрушевич і п. др. Кость Левицький (4-го і 9-го жовтня 1918. р.).
В цих промовах висказано заяву, зглядно зложено відповідь на запит: чого ми Українці жадаємо в новім державно-правнім уладженню Австрії? Ми сказали, що жадаємо національно-тері-
