Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 3, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/150

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

владою, — не тільки, що з тугою не очікували цего поклику, але голосно й прилюдно обурювалися (!) на свою владу, як вона сміє (!) їх випихати (!) на фронт.

Коли Гінденбурґ ждав на двірці на звичайний поїзд, над'їхав екстренний поїзд. З нього вискочив ґен. Людендорф і представився йому як шеф його штабу. Г. не знав його. Людендорф зараз таки поінформував Гінденбурґа, як стоять справи на східнім фронті: німецька армія на сході подавалася взад перед переважаючими силами двох російських армій, якими командували Рененкампф і Самсонов.

Тут говорить Г. про своє відношення до Л. Довідуємося такої цікавої річи, як та, що в німецькі армії (де мабуть кождий ґузик на штанах має на міліметри визначене місце!) нема теоретичного вияснення відношення командіра армії до його шефа штабу. Гінд. пише, що це відношення залежить від індівідуальности обох, їх характерів і такту — солдатського й особистого. Своє відношення до Л. порівнює до — щасливого подружа, в якім годі відріжнити заслуг одного від заслуг другого: бо в такім дібранім пожиттю- слова й діла одного це часто тільки вислів думок і почувань другого. Г. желає німецькому народові, щоб він видав більше таких мужів, як Людендорф, що був сильний в собі і мов сотворений до ґіґантських діл. Ненависть, яка його зустрічала від ворогів, зрозуміла: вони правильно оцінювали значіння того чоловіка. Дібраний був також цілий штаб з людей, які розуміли, що значить обовязок, мали сильну волю й богатство думок.

Дня 23 серпня 1914 був уже Г. в головній кватирі своєї (8) армії в Марієнбурґу, на схід від Висли.

Проти нього стояли дві російські армії в силі 800.000 людей і 1.700 гармат. Німці мали на тім фронті 210.000 людей і 600 гармат. Але „хто в рахунок війни вкладає тільки очевидні вартости, той рахує зле. Бо рішають укриті, внутрішні вартости солдата , пише Гінденбурґ. Вже в 3 дні по приїзді до своєї армії почав Гінденбурґ наступ проти армії Самсонова, яка скоро посувалася в глибину Прусії (друга російська армія Рененкампфа йшла помалу в напрямі на Кеніґсберґ). Плян Г-а був дуже простий: центрові армії Самсонова протиставив тільки тонку верству німецького війська, а все, що міг, кинув проти двох крил Самсонова. В тій операції були дуже небезпечні хвилі, Особливо одна, коли якийсь німецький летун, не розглянувши добре рухів російських військ, хибно доніс, що армія Рененкампфа посувається на зади Німцям. Це хибне донесення могло помішати весь плян. Але так не сталося. Третього дня битви, фронт якої виносив 100 км., армія Самсонова, що мала величній солдатський матерял, потерпівши втрати на крилах, була оточена. Вона пробувала перебитися при допомозі свіжої кольони, довгої на 35 км., яка надійшла з полудня від сторони м. Млави й мала зо вні вдарити в німецький перстінь. Але й ця й инші спроби не повелися їй. 5-го дня битви велика армія Самсонова — перестала істнувати. В самих полонених втратила вона понад 60.000.

Щож за той час робив другий російський ґенерал, Рененкампф? Він дальше сунув на Кеніґсберґ. Чому не поспішив на допомогу Самсонову? Чому не визискав бодай опісля часу найбільшої слабости кождого побідника, то є хвилі його побіди — в данім випадку того часу, коли головна маса німецьких війск, сильно перетомлених 5-дневною битвою, стягнена була на боєвищі під Таненберґом. А Рененкампф відомий був як добрий ґенерал ще з японської війни. Може за той час втратив він свої боєві здібности — пише Г. Бо „солдатський фах уже нераз дивно скоро вичерпував навіть сильні натури. Де перед роком був ще сильний і рухливий розум, сильна воля, — там по році є вже пуста голова й слаба воля. Це частий трагізм величі жовніра“, що не пошкодилоб знати і українським отаманам.

Дальше пробує Гінденбурґ перенестися духом в думки Рененкампфа, щоб виправдати його блуд. Цікавих відсилаємо до самої книжки, бо зміст її й так виходить за довгий.

Безцільність Рененкампфа в часі як били Самсонова скоро відбилася й на нім. В тиждень по побіді над Самсоновом кинувся Гінденбурґ на Рененкампфа, який мав понад 20 дивізій самої інфантерії. Битва з ним розтягнулася на 150 км. Почалася 8-го на німецькій а скінчилася 15-го вересня на російській теріторії.