підносимо перед Російський та Український Народи звіт і висловлюємо нашу тверду певність, що наше слово дійдемо Народу Польського. Коли-б Анґлія не хтіла-б війни, вона повинна була-б відмовити Польщі постачанню їй військових матеріалів та грошей. Анґлія провадить з нами переговори, щоби приспати притомність своїх робітничих мас. Льорд Керсон посилається на Ліґу Народів, від імені котрої він виступає зі своїм'предложенням. Але в склад цієї Ліґи входить також Польща, яка підняла проти нас розбищацький похід. Усі члени Ліґи Націй, особливо Франція, Анґлія та Америка, звязані взаємною запорукою в справі провокації війни Польщі з Україною та Росією. 9-го березня ми зверталися до них з закликом стримати піднесену для вдара злодійську руку. Вони не відповіли. В цей час білогвардейським польським військам червоною армією причинено страшенний удар. Анґлія пропонує нам своє посередництво в справі перемирря з Польщею. Льорд Керсон не обмежується питанням про Польщу і пропонує нам також припинити війну з бароном Вранґельом, заявляючи, що той буде сидіти тіхо. Керсон заявляє, що умовою торговельних зносин є взаємне зобовязання Росії та Велико-Британії, не втручатися у внутрішні справи другої сторони, але після одержання від нас згоди на це, він рахує себе прикликаним не тільки втручатися у внутрішні справи Росії, а навіть роздарює частини Федеративної Совітської теріторії окремим пройдохам, які прислугуються велико-британському імперіалізмові. Ані Ліґа Народів, ані Льорд Керсон не закликані втручатися у внутрішні справи Російської Совітської Федерації та мирробством залагоджувати горожанську війну, яку вони викликали і роздули. Попередня праця Велико-Британського Правительства свідчить про справжню ціль, якою є: спасти натравлених проти нас Пілсудського та Вранґеля від потрощення і дати їм можливість відчухатися, озброїтися і розпочати новий похід проти робітничо-селянської Росії. Ми не вважали для себе можливим ставити працюючі маси Россії та України під загрозою нової війни. Ми відхилили велико-британське посередництво. Хай всі подивляться своїми очима на нечуване в історії злодійство, яке чинять, брехливо ховаючись за Ліґу Націй. Наше відмовлення від ворожого посередництва не свідчить про зміну нашої політики до Польщі. Радянросія доказала свою повагу до прав инших малих народів, як то: Естонія, Ґрузія, Литва. З цими краями ми заключили мир без посередництва Ліґи Народів. Мирні переговори з Фінляндією, Латвією та Вірменією в скорім часі доведуть до встановлення мирових відносин і з цими. Радянська Москва багато разів пропонувала Варшаві мир. Як що тепер вона безпосередно звернеться до нас, мирові відносини між Росією та Польщею будуть встановлені значно скорше, і будуть міцніщими, завдяки цьому простому шляхові. Справедливі кордони Польщі, які Совітська Росія встановить разом з представниками Польського Народу, будуть лежати значно далі на схід від кордону, який призначено імперіялистами Льондону та Парижу, однаково ворожими і ненависними робітникам Польщі та Россії. Як що Польський нарід хоче здобути почесний мир, справедливі кордони, а в особі Росії брата-сусіда, треба щоби Польський Нарід сам цього захтів. З ними ми вже давно могли-б погодитися на почесний мир. Відкидаючи посередництво Ліґи Націй у війні з білою Польщею та його підсобником Вранґельом, це не значить, що ми відмовляємося від переговорів з Анґлією та иншими країнами, які належать і не належать до Ліґи Націй. Наша політика миру зістається незміненою. Ми готові в першу ліпшу хвилю розпочати торговельні зносини з промисловцями та купцями, капіталістами инших країв. Ми лише не визнаємо за ними права виступати в ролі спасителів дрібних народів і втихомирувачів в горожанській війні. Ми знаєм, хто вони, а тому і не довіряємо їм. Ми перестерігаємо працюючі маси Франції, Анґлії, та Польщі, всіх стран, щоби вони не довіряли буржуазним правительствам, які повні непоправимої жадоби, нечуваної подлости і невтомного злодійства. Відомо, що агенти Ліґи Націй прикладають божевільних зусиль, щоби скинути Румунію та инші сусідні з нами держави в кроваву безодню війни. Не кидайте своєї притомности, червоноармейці, робітники та робітниці, селяне та селянки, і з подвійною силою стискуйте в ваших руках революційний меч. Боротьбу в охорону, закріплення і розцвіт нашої Соціалістичної Республіки.
Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 3, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/202
Зовнішній вигляд